-
1 довести
-
2 довести
сов. от доводить -
3 довести
сов. от доводить -
4 довести
доводи́ть, дока́зывать -
5 dowieść
довести -
6 доводить
довести и довесть доводити, довести, завести, допроваджувати, допровожати, допровадити, доправляти, доправити; (побудить) призводити, призвести. [Це мене доводить до зневіри. Події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.). Голод призвів його до злодійства. Допровадь його до хати, бо сам не дійде. На превелику силу доправив її в лікарню]. Доводить, довести до конца - доводити (довести) краю, до краю, доходити краю, довершити, завершити. [Треба краю доводити (Шевч.)]. Довести до последней крайности - довести аж до самого краю, допровадити до останньої межі. Довести до сведения - довести (подати) до відома, з'ясувати кому. -сти до общего сведения - подати до загального (вселюдного) відома. Доведший, -шая до чего - при(з)водник, при(з)водниця. [Щоб на неї пропасниця, на ту приводницю! (Куліш)]. Доведенный - доведений; призведений.* * *несов.; сов. - довест`и1) дово́дити, довести́ и мног. подово́дити; (приводить в какое-л. состояние) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л. результатам, чаще отрицательным) призво́дити, призвести́доводи́ть, довести́ до све́дения — дово́дити, довести́ (ста́вити, поста́вити) до ві́дома
2) несов. техн. дово́дити -
7 sfinalizować
довести до кінця, закінчити, завершити -
8 udowodnić
довести, доказати -
9 ахсат-
довести до кульгання, покалічити О. -
10 гӧгерт-
довести до посиніння О. -
11 ӱчле-
довести до трьох, розділити на три, скласти втроє О. -
12 приводить
привести и привесть1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -1) приведений, припроваджений;2) доведений, при(з)ведений;3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;4) арифм. - зведений.* * *несов.; сов. - привест`и1) приво́дити, привести́ и поприво́дити2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що
привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що
приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду
приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір
привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним
приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти
4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що
5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)
привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом
6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же
не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́
приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог
не привёл слу́чай — не довело́ся
привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти
привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву
привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку
-
13 доказывать
доказать доводити, довести, (подтверждать данными) доказувати, доказати; (свидетельствовать) свідчити (досвідчати), досвідчити. [Доведено, що з посланцем еспанським, Мендозою, змовлялись ви (Грінч.). Коли він неправду говорить, то ви доведіть це йому. Скажім і докажім, що ми бойці (Л. Укр.). Маю безперечні дані, які свідчать, що Кониський помилявся (Доман.). А ти-ж теє, що кажеш, досвідчиш? - Досвідчу, бо певні докази маю]. На деле доказать - ділом довести. [Я ладен вам ділом довести, що ваша гадка про мене помилкова (Крим.)]. Доказывать свои права на что - доводити (свідчити) свої права до чого, (вести дело) справуватися за що. [Справується за землю]. Доказанный - доведений, доказаний, досвідчений (доказами, доводами).* * *несов.; сов. - доказ`ать1) дово́дити, довести́, дока́зувати, доказа́ти2) ( доносить) дока́зувати, доказа́ти; доно́сити, донести́ -
14 разубеждать
несов.; сов. - разубед`ить( кого) переко́нувати, -ную, -нуєш, перекона́ти [кого - в помилко́вості його́ ду́мки], дово́дити, -джу, -диш, довести́, -веду́, -веде́ш [кому - помилковість його́ перекона́ння]\разубеждать ди́ть кого́-нибудь в его мне́нии — перекона́ти кого́-не́будь (довести́ кому-не́будь), що він помиля́ється (не ма́є ра́ції), довести́ кому-не́будь помилко́вість його́ ду́мки
его́ нельзя́ \разубеждать ди́ть — його́ не мо́жна перекона́ти [в протиле́жному, що це не так], йому́ не мо́жна довести́, що він помиля́ється (не ма́є ра́ції)
-
15 vindicate
v1) довести; підтвердити2) обстоювати; захищати; підтримувати3) реабілітувати; виправдувати4) помститися5) покарати6) увільнити, звільнити (від чогось — from)7) юр. стягувати, справляти* * *v.1) довести; підтвердити; to vindicate one’s courage довести свою мужність2) відстоювати, захищати; підтримувати; to vindicate one’s honour відстоювати свою честь; to vindicate one’s character захистити /врятувати/ свою репутацію3) виправдувати, реабілітувати; to vindicate smb. from a charge (of) припинити справу за обвинуваченням кого-н. (у чому-н.)4) юр. стягнути, витребувати -
16 доводить
несов. доводи́ть, сов. довестидово́дити, довести́; (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) призво́дити, призвести́, спричиня́ти, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричини́тися ( до чого) -
17 доводить
несов. доводи́ть, сов. довестидово́дити, довести́; (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) призво́дити, призвести́, спричиня́ти, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричини́тися ( до чого) -
18 bankrupt
1. nбанкрут; неспроможний боржник2. adj1) збанкрутілий, неспроможний, неплатоспроможний2) що не справдив довір'я, провалений3. vдовести до банкрутства; розорити* * *I nбанкрут, неспроможний боржникII a1) фін. збанкрутілий; неспроможний, неплатоспроможний2) неспроможний, який не виправдав ( довіри); проваленийIII vдовести до банкрутства; розорити -
19 carry
1. n1) перенесення; перевезення3) військ. положення «на плече»4) тачка5) амер. волок (човна)2. v1) носити, нести; переносити2) возити, везти; перевозити3) мати при собі, носити з собою4) містити (в собі)5) мати6) підтримувати; нести на собі навантаження; витримувати7) продовжувати; подовжувати8) підтримувати, підтверджувати9) давати (прибуток)10) збирати (сіно, хліб); вивозити з поля□ carry along — захоплювати
□ carry away — а) відносити; б) захоплювати
□ carry back — а) відносити назад, повертати; б) переноситися в минуле
□ carry forward — а) просувати (справу); б) просуватися, мати успіхи
□ carry off — а) забирати, відносити; викрадати; б) вигравати; в) витримувати; г) зводити в могилу
□ carry on — а) продовжувати; б) займатися (чимсь)
□ carry out — а) доводити до кінця, завершувати; б) виконувати; в) виносити
□ carry over — а) перевозити; б) переносити
□ carry through — здійснити, провести; довести до кінця
□ carry up — а) будувати; б) підтягувати
◊ to carry the conclusion — дійти висновку
◊ to carry the day — здобути перемогу
◊ to carry into effect — здійснювати
◊ to carry an election — здобути перемогу на виборах
◊ to carry to excess — перебільшувати
◊ to carry to extremes — довести до краю
◊ to carry insurance — бути застрахованим
◊ to carry one's point — відстояти свою позицію
◊ to carry oneself with dignity — поводитися достойно, триматися з гідністю
◊ to carry a resolution — прийняти резолюцію
◊ the motion was carried unanimously — пропозиція була прийнята одноголосно
◊ to carry too far — зайти надто далеко, перестаратися
◊ to carry weight — мати вагу (вплив)
◊ to carry all (everything) before one — мати великий успіх; подолати всі перешкоди
◊ this shop does not carry fruit — фрукти в цьому магазині не продаються
* * *I ['kʒri] n1) перенесення; перевезення2) даґлекобійність ( гармати); дальність польоту (снаряда, м'яча)3) cпopт. проведення ( при веслуванні); підтримка ( у фігурному катанні)4) вiйcьк. положення "на плече"5) дiaл. рух хмар6) aмep. волок7) мaт. перенесення, перенос8) кoмп. перенесення, перенос, розряд переносуII ['kʒri] v1) нести, носити; переноситиto carry off — відвести, віднести; викрасти
2) вести, возити, перевозити (тж. carry over); привестиto carry smb before justice — віддати кого-небудь у руки правосуддя; витримувати транспортування
3) мати при собі, носити (з собою; тж. carry About)5) нести на собі вагу, тягар, навантаження; підтримувати ( про колони); витримувати, зносити, переносити6) продовжувати, подовжувати; доводити ( до якого-небудь місця); підводити ( до якого-небудь місця)7) підтримувати матеріально, надавати фінансову допомогу8) вести (шайбу, мелодію)9) спричиняти10) aмep. торгувати ( чим-небудь); мати в продажу, продавати, тримати14) досягати ( певного місця); долітати ( про снаряд); доноситися ( про звук)15) оволодіти, захопити, взяти; здобути перемогу, виграти (приз, змагання)16) добитися, домогтися; відстояти ( свої переконання)19) приносити (дохід, відсоток)20) eк. переносити ( на іншу сторінку)21) aмep. поміщати ( у газеті)22) aмep.; пoлiгp. випускати ( у формі серійного видання)23) вiйcьк. брати на плече ( зброю)24) to carry smth with oneself повести ( за собою), захопити, завоювати, оволодіти ( аудиторією); пам'ятати, зберігати в пам'яті25) to carry oneself in a certain way триматися, мати яку-небудь поставу; поводитися; тримати себе -
20 climax
1. n1) найвища точка, кульмінація, кульмінаційний пункт2) наростанняto cap the climax — переходити усі межі; побити рекорд
2. vдійти (довести) до кульмінації* * *I n1) вища точка; кульмінаційний момент2) наростання3) фiзioл. клімакс (у чоловіків, жінок); менопауза, припинення менструацій4) оргазмII [`klaimʒks] v III ['klaimʒks] n; біол.клімакс, угуруповання організмів, що перебуває в рівновазі з навколишнім середовищем (тж. climax community)
См. также в других словарях:
довести — веду, ведёшь; довёл, вела, ло; доведший; доведённый; дён, дена, дено; св. кого что. 1. кого что (до чего). Ведя, доставить до какого л. места. Провожатый довёл её до калитки. 2. что (до чего). Проложить до какого л. места, предела. Д. дорогу до… … Энциклопедический словарь
ДОВЕСТИ — ДОВЕСТИ, еду, едёшь; ёл, ела; еди; едший; едённый ( ён, ена); едя; совер. 1. кого (что) до чего. Ведя, доставить до какого н. места. Д. старика до дому. 2. что до чего. Продолжить до какого н. места, предела. Д. дорогу до моря. Д. дело до конца.… … Толковый словарь Ожегова
ДОВЕСТИ — ДОВЕСТИ, доведу, доведёшь; прош. вр. довёл, довела; доведший. совер. к доводить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДОВЕСТИ — ДОВЕСТИ, см. доводить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
довести — уканыкать, погрузить, догнать, доучить, доставить, свести, продолжить, привести, рассердить, раздражить Словарь русских синонимов. довести см. привести 2 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З … Словарь синонимов
довести́(сь) — довести(сь), веду, ведёшь, ведёт(ся); довёл, вела, вело, вели(сь) … Русское словесное ударение
Довести — I сов. перех. 1. Ведя, помочь кому либо дойти куда либо. отт. Доставить кого либо до какого либо места. отт. Идя во главе, возглавляя движение, привести кого либо куда либо. 2. Провести, проложить, протянуть и т.п. что либо до какого либо места.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
довести — довести, доведу, доведём, доведёшь, доведёте, доведёт, доведут, доведя, довёл, довела, довело, довели, доведи, доведите, доведший, доведшая, доведшее, доведшие, доведшего, доведшей, доведшего, доведших, доведшему, доведшей, доведшему, доведшим,… … Формы слов
довести — дело • действие, окончание … Глагольной сочетаемости непредметных имён
довести — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
довести — (устарелое и в просторечии довесть), прич. доведший; дееприч. доведя и устарелое доведши … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке